З гіпертонічною хворобою знаком не по-чутці - вперше відчув на собі це «задоволення» в лавах радянської армії. У ті часи на цю проблему особливої уваги не звертали - служили всі. Лікувався, як і багато хворих зараз, - таблетки, трави, мікстури, фізпроцедури і т.д., але без всякого поліпшення.
Ще перебуваючи в стінах інституту якось випадково потрапив у групу ЛФК, де мене навчили деякими прийомами психофізичної корекції артеріального тиску. Однак стабілізуватися я так і не зміг, навіть не дивлячись на те, що вже відносно непогано володів аутотренінгом, медитацією і до дірок студіював книжку К.Дінейка «Рух, дихання, психо-фізичне тренування».
По-справжньому поліпшення я відчув після того, як познайомився з граматикою оздоровчого бігу. Займався декілька років із захватом, і в один прекрасний час дійшов до того, що став поєднувати біг з бойовими мистецтвами.
Рівно через 7 років виснажливих занять впав у тяжку перетренировку з перенапруженням, провідним симптомом якої була дуже високий артеріальний тиск, не коригуються ні якими медикаментозними засобами. Весь цей час вів щоденники, шукав вихід із становища.
З перетренування вийшов через 3 роки. Про гіпертонічної одіссеї написав книгу, в якій більш детально розповів про психофізичної корекції артеріального тиску. Твердо переконаний, що перша і друга стадії гіпертонічної хвороби повністю оборотні, і можна досягти не тільки хорошого стану, але і прекрасної фізичної форми.
Мені 60 років. За освітою я лікар.
